Гуморески

Микола БОСАК
Тільки по дві в руки
Ескiз з натури

Щосуботи в Гельмязеві базар. Справжнісінький філіал Сорочинського ярмарку. «Летючі» продавці з кількох областей навозять краму, точнісінько такого, як у Пекіні, Стамбулі, Києві і Жмеринці. А ще ж сільгосппродукція з місцевих присадибних ділянок — подавайте сюди Гоголя, аби все те ще раз описав!
Сівши у відчинених навстіж дверях свого магазину-фургона, моложавий здоровенний червонопикий — шаблю й шаровари, то будь-якого козака за пояс заткне — чоловік продає розлиту в пластикові пляшки олію.
— Почім олія? — цікавиться бабуся.
— Одна пляшка 13 гривень, дві — 25, тільки по дві в руки! — на весь базар вигукує продавець із бісиками в очах.
Бабця вже рушає далі, але спрацьовує оте «тільки по дві в руки». Вертає і купує.
Картина повторюється знову й знову. Люди з почуттям вигідної покупки рушають додому, несучи найароматнішу по цей бік екватора олію з невеликого гельмязівського цеху. І згадують того веселого продавця, котрий не по два в руки, а оберемками до своєї олії додає безплатно веселий гумор, якого в жодному супермаркеті не купиш.

Ще гуморески Миколи Босака тут