На першу сторінку

Гуморески

Микола БІЛОКОПИТОВ
БУВАЛЬЩИНИ

КУПІТЬ ДИТИНІ ПОКЕМОНА!

Розповіла Олена Вікторівна Піддубна, яка й була свідком цієї пригоди. Для тих, хто не знає, повідомляю: „покемон” – японська електронна іграшка, яка свого часу була предметом моди у малюків.

Ранок. Люди в маршрутному таксі їдуть на роботу. В салоні неголосно звучить легка музика з радіоприймача. Це настроює пасажирів на безтурботну хвилю й вони спокійно напівдрімають. І раптом цю майже ідилічну картинку різким дисонансом порушує вередливий голос хлопчика дитсадівського віку:

— Мамо, ти мені купиш покемона?

— Відчепись! – сердито відповідає молода жінка.

Але малюк вперто починає скиглити, кілька разів повторюючи одне й те саме:

— Мамо, купи мені покемона! Мамо, купи мені покемона...

Пасажирів це починає дратувати. Вони красномовно зиркають на маму, даючи цим зрозуміти, щоб вона заспокоїла свою дитину. Але та, очевидно, звикла до таких вередувань сина і вдає, що не чує його.

Малюк, зауваживши це, раптом змінює платівку й сердито говорить:

— Мамо, якщо ти не купиш мені покемона, скажу таткові, що ти сьогодні спала з дядьком Вітьком!

Ця заява викликала вибуховий ефект. Мама під прискіпливо зацікавленими поглядами пасажирів, з яких дрімоту наче вітром здуло, почервоніла й не знала, куди себе подіти. На першій же зупинці вона схопила сина, що продовжував канючити „Мамо, купи покемона”, і вискочила з маршрутки.

На її місце зайшла інша жіночка з хлопчиком приблизно такого ж віку. Він чув про що просив малюк на виході з таксі свою маму. Тому й собі вирішив поцікавитися:

— Мамо, а ти мені купиш покемона?

Жінка ще не встигла відреагувати на прохання дитини, як водій, повернувшись, голосно попередив її:

— Мамочко, обов’язково пообіцяйте сину, що купите йому того покемона. Бо вам же гірше буде!

Салон вибухнув реготом. І тільки двоє новоприбулих пасажирів – мама з сином – не зрозуміли, чому дивна порада водія викликала таку бурхливу реакцію...

Джерело

Куштуйте на здоров'я!

Намалював —Валентин ІВАНОВ.
Ідея та наповнення — Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ©, 2007—2012.