АЛЬТЕРНАТИВНИЙ СОЦІОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Євген Головаха,
доктор філософських наук,
головний науковий співробітник Інституту соціології НАН України

АВТОРИТЕТ – повага до влади, заснована на вірі: 1) традиційна – на вірі в розум предків; 2) раціональна – на вірі у власний розум; 3) харизматична – на вірі в те, що для поваги до влади розум взагалі не потрібний.

АГРЕСІЯ – войовничий інстинкт, що зіштовхує баранів лобами, а людей – ідеологіями.

АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – успішне пристосування до соціального порядку: в стабільному суспільстві – шляхом конформізму, в перехідному – шляхом бандитизму.

АЛЬТРУЇЗМ – прагнення вчинити людям краще, ніж вони хочуть.

АНКЕТА – набір питань, що дає респондентові змогу вірити, що в нього є думки, а соціологу – вірити, що в нього будуть знання.

АНОМІЯ – за часів виникнення полісів у Давній Греції – "беззаконня", за часів виникнення СНД – просто "беспредел".

АТТІТ'ЮД (соціальна установка) – готовність до нової соціальної дії під впливом застарілого соціального досвіду.

"БІЛІ КОМІРЦІ" – "інтелігенція" у західному світі, де для того, щоб називатися інтелігентом, не обов'язково перейматися долею всесвіту – досить щодня перевдягати сорочки.

БРИКОЛЯЖ – поєднання різнорідних елементів, що утворюють стильову єдність групи: наприклад, англійські булавки і пакети для сміття в панків, мобільні телефони й розтопирені пальці в "нових росіян", нове мислення і старі привілеї у представників влади.

БЮРОКРАТІЯ – апарат управління, який у гонитві за соціальними благами спромігся відірватися від народу.

ВАЛІДНІСТЬ – відповідність мети і засобів соціологічного вимірювання; цілком валідними є лишень безцільні вимірювання.

ВИБІРКА – респонденти, котрих змогли відібрати для опитування замість тих, кого мали відібрати.

ВІДЧУЖЕННЯ – почуття відрази, що його людина відчуває до самої себе як до члена суспільства.

ГЕНДЕРНА ІДЕОЛОГІЯ – сучасне розуміння статевої диференціації, яке сприяє перетворенню чоловіка та жінки на чоловічий гендер та жіночій гендер.

ГІПОТЕЗА – недостатньо обгрунтоване припущення, яке спонукає кваліфікованого соціолога до підготовки досліджень, а некваліфікованого – до підготовки публікацій.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, створивши яке, громадянин усвідомлює, що не він повинен слугувати державі, а держава – йому.

ГРУПОВЕ РІШЕННЯ – рішення, яке ухвалюють найдурніші члени групи, а втілюють у життя – найстаранніші.

ДЕВІАЦІЇ – протизаконні або аморальні дії, що відхиляються від нормальної поведінки в суспільстві тією самою мірою, що й благородні вчинки; на відміну від останніх, девіації часто-густо лишаються непокараними.

ДЕПРИВАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – обмежений доступ до соціальних благ для нижчих верств суспільства за необмеженого – для вищих.

ДОЗВІЛЛЯ – час для вільної самореалізації, коли людина зрештою здатна зробити те, чого від неї марно вимагають на роботі.

ЕКСПЕРИМЕНТ СОЦІАЛЬНИЙ – цілеспрямований вплив на соціальну дійсність заради її удосконалення: в ім'я науки (менш важкий випадок) або в ім'я народу (більш важкий випадок).

ЕЛІТА – частина суспільства, що вважає себе кращою на тій підставі, що все краще в суспільстві належить їй.

ЕМПАТІЯ – співчуття ближньому, яке виявляється в здатності замість нього одержувати задоволення.

ЕСКАПІЗМ – вихід із громадського життя з похованням у внутрішньому світі.

ЕФЕКТ ОРЕОЛУ – психологічний парадокс: близьких людей ми розуміємо гірше за малознайомих; і трапляється це тому, що до малознайомих придивляємось, а близьких уже давно не помічаємо.

ЕФЕКТИ ПЕРВИННОСТІ Й ВТОРИННОСТІ – особливість реакції аудиторії на порядок надходження інформації: подеколи краще запам'ятовується перша висловлена дурниця, іноді – остання, але ніколи – розумне слово між ними.

ІЄРАРХІЯ СОЦІАЛЬНА – спосіб соціальної організації, грунтований на нерівному становищі осіб, який у комах спричинився до виникнення мурашника, а в людей – до виникнення марксизму-ленінізму.

ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ – неповторна сукупність якостей, властива окремій людині; неповторна вона тому, що повторювати більш нікому не хочеться.

ІНТЕЛІГЕНЦІЯ – соціальна верства, приречена на вищу міру освіти.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДАНИХ – найуразливіша частина соціологічного дослідження, понад усяку міру залежна від розумових здібностей дослідника.

ІНФОРМАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНА – інформація, одержувана соціологічними методами: первинна – яку соціологи ще не проаналізували, і вторинна – яку вже не проаналізувати.

ІСТОРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ – наука про те, яким чином минуле людського суспільства не перетворити на його майбутнє.

ЗЛОЧИННІСТЬ – необхідна, за переконанням Е.Дюркгейма, частина громадського життя, яка спрямовує соціальний гнів проти тих, хто закони переступає, і відволікає від тих, хто закони ухвалює.

КАПІТАЛІСТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО – вільне суспліьство, в якому можна продавати робочу силу, вільно купувати робочу силу; не можна лишень усього цього вільно не робити.

КОЛЕКТИВІЗМ – здатність жертвувати особистими цілями за нездатності досягти їх.

КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ – ірраціональна складова людської психіки, здатна прориватися в свідомість у вигляді снів, обмовок і політичних переконань.

КОМУНІКАЦІЯ – акт передачі інформації, що набуває вельми непристойних форм, коли стає масовим.

КОНФОРМІСТ – людина, для котрої хибна думка тим ближча до істини, чим небезпечніше спростування її.

КУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС – хибне розуміння розвитку цивілізації: самий по собі прогрес, звісно, існує, але якийсь він надто вже некультурний.

ЛЕГІТИМНІСТЬ – поняття, яке означає, що у можновладців, крім нахабства, є також інші підстави перебувати при владі (скажімо, легковірність виборців).

ЛІДЕР – член співтовариства, котрий першим біжить до ями й останнім туди потрапляє.

ЛЮМПЕНИ – соціальна верства, що перебуває на дні суспільства і глибоко співчуває революційній ідеї поставити суспільство з ніг на голову.

МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНІ – соціальна верства, якій внаслідок приватизації дісталося лишень її власне майно.

МАРГІНАЛИ – люди, котрі застрягли між низьким і високим соціальним статусом, оскільки перший – нижче їхніх потреб, а другий – вище здібностей.

МАСОВІ ОПИТУВАННЯ – метод пізнання, значне поширення якого засвідчує, що масове неуцтво надає соціальній науці більше фактів, ніж індивідуальне знання. МОВА – основне знаряддя спілкування в людини, призначене для висловлювання відсутніх думок.

"НАКЛЕЮВАННЯ ЯРЛИКІВ" ТЕОРІЯ – соціологічна теорія, що пояснює природу девіантної поведінки: назвали "грабіжником" – буде грабіжником, назвали "негідником" – буде негідником; практична слабкість теорії полягає в тому, що інакше їх ніяк і не назвеш.

НАЦІЯ – народ, який відчуває нерозділену любов до своєї держави.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР – якості, що на противагу загальнолюдським ідеалам відрізняють людей, котрі належать до однієї нації.

НЕРІВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – головне джерело суспільного прогресу, що стимулює людей до соціальної активності: одних до того, щоб піднятися догори, а інших – до того, щоб не впасти вниз.

НОРМИ СОЦІАЛЬНІ – границі поведінки, в межах яких люди бігають за заохоченнями, а поза ними – від санкцій.

ОСОБИСТІСТЬ – категорія, що має два визначення: романтичне – "кожен із нас" і реалістичне – "рідкісний із нас".

ПАНІКА – стан, коли від страху втрачають голову, а те, що лишилося, намагається тікати, аби якось врятуватися.

ПЕРЕДБАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ – уявлення про майбутнє, що залежить від розташування зірок, нутрощів жертовної тварини, кавової гущавини й сучасних наукових знань про розвиток суспільства.

ПЕРЕМІЩЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ – масовий процес, який відбиває незмінне прагнення члена суспільства посісти в ньому не своє місце.

ПОДІЛ ФІЗИЧНОЇ І РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ – трудова спеціалізація, що почалася в доісторичний період: коли одна мавпа вперше підняла дрюк, інша – вперше здійняла галас.

ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ – наука про шкоду, що її політика завдає суспільству.

ПОРОЗУМІННЯ – здатність побачити одне й те саме різними очима і не вчепитися в нього різними руками.

ПОРЯДОК СОЦІАЛЬНИЙ – порядок, який за умов демократії підтримується всім суспільним організмом, а за умов тоталітаризму – окремими органами.

РЕАЛЬНИЙ СОЦІАЛІЗМ – гірки ліки від соціалізму уявлюваного.

РЕКЛАМА – соціальна інституція, відповідальна за те, щоб людей перетворювати на покупців, попередньо перетворивши їх на ідіотів.

РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ – чарівне слово, здатне думку випадково опитаних людей перетворювати на громадську думку.

РОЛІ СОЦІАЛЬНІ – ролі в театру абсурду, де глядачі вилазять на сцену, нагороджують один одного стусанами і дуже засмученні через те, що ніхто не викликає їх "на біс".

СОЦІАЛ-ДАРВІНІЗМ – теорія еволюції людини як тварини: сильний має з'їсти слабкого; хибність теорії – у тому, що сильна тварина їсть, доки не наїсться, а сильна людина – доки не вдавиться.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ – послідовний процес уведення, розмішування та розчинення індивіда в суспільстві.

СОЦІАЛЬНА ДИСТАНЦІЯ – відстань, на яку люди підпускають представників інших соціальних груп – при цьому дистанційне управління завжди перебуває в руках у лідерів цих самих груп.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА – турбота про те, щоб багаті не відбивали в бідних хліб, а бідні в багатих – апетит.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – турбота держави про збереження майна голоти.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ – клімат у відносинах між людьми: теплий сприяє відпочинку, помірний – роботі, холодний – чаркуванню.

СОЦІОГЕНЕЗ – процес перетворення первісного стада на сучасне суспільство на засадах трансформації стадного почуття в почуття національної гордості.

СОЦІОЛОГІЗМ – принципова позиція, грунтована на визнанні автономії соціальної реальності, за вивчення якої гроші варто сплачувати тільки соціологам (активно заперечується представниками інших суспільних і гуманітарних наук).

СОЦІОЛОГІЯ – наука котра переконує в тому, що навіть якщо в суспільстві неможливо жити, втім, його вповні можна вивчати.

СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА – наука, що відповідає на два взаємопов'язаних питання: чому люди створюють закони і чому вони їх не дотримуються.

СПРАВЕДЛИВЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, в якому люди знищили соціальну несправедливість, за що й несуть лишень справедливе покарання.

СЕРЕДНІЙ КЛАС – клас, найзацікавленіший у соціальній злагоді, позаяк під час соціальних конфликтів він зазнає лиха і згори і знизу.

СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ – індивід мінус індивідуальність. СТИМУЛ – поняття, яке спершу означало палицю для осла, а згодом поширилося на все, що може викликати реакцію в людини.

СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – розподіл суспільства на верхні й нижчі верстви, за якого нижнім здається, що верхні сидять у них на горбу, а верхнім – що нижні плутаються в них під ногами.

СУСПІЛЬНА ЕВОЛЮЦІЯ – шлях соціальних змін, супротивники яких помирають природною смертю.

СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР – у теорії: договір між індивідом і державою, відповідно до якого індивід жертвує частиною власних свобод, аби держава охороняла решту; насправді: держава охороняє лише ті свободи, якими індивід жертвує.

ТРАДИЦІЇ – пам'ять про те, що ми мало чим відрізняємося від неосвічених предків.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА – період розвитку суспільства, коли в нього з'являється світле минуле.

УТОПІЯ – модель суспільства, в якому мають бути задоволені всі, крім тих, хто цим незадоволений.

ФРЕЙДОМАРКСИЗМ – вченння, що його зближує з марксизмом занепокоєність проблемами пролетаріату, а відрізняє – впевненість у тому, що від сексуальної революції пролетаріат може одержати більше задоволення, ніж від соціальної.

ЦІННІСТЬ – корисна частина навколишнього світу, відсутність якої викликає страх, що не одержиш, а наявність – страх, що втратиш.

ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЛЮДСЬКА – те, що людьми вже створене – залишилося створити людяну...

ЮРБА – збіговісько людей, перетворюється на кровожерливу зграю, якщо поруч немає загоничів, на некероване стадо баранів, якщо поруч немає вівчарок, і на нормальне співтовариство, якщо поруч немає політичних демагогів.

http://soc-gw.univ.kiev.ua/STUDENT/HUMOR/alter.htm