Євген ДУДАР
ЖИВУ. ЯК УСІ...
Життєпис обивателя

Прокидаюся вранці. Пику у дзеркало. Рогів нема. Значить, дружина ночувала вдома. Рукою у кишеню. Гаманець на місці. Значить, дітей ще не було.
Увімкнув телевізор. У стіну грюкіт. Значить, сусід ще нікуди не пішов.
Сусід у мене – олігарх. Гроші тримає у трьох банках. У двох – з-під майонезу.
Третя – з-під крему "НІВЕЯ". Хвалиться, що в нього ще є 93 кг золота. Тільки ніяк не може продати. Прийшов до банку. "Золото купуєте?" "Скільки маєте?" "93 кілограми"... Ті – очі на лоба... Він киває на свою Ангеліну: "Ось постійно запевняє : " Я – золота жінка"... Значить, живуть весело...
Світова катастрофа. Пес Бадді, улюбленець Клінтона, вкусив господаря за ср-ку. Бо той відбирав у нього м’яч. Значить, і там Президентам несолодко.

До Землі знову летить астероїд. У кілька тисяч тон. Перспективу маємо "поцілуватися " з ним у 2112 році. Перспектива ближча . Україну атакують стаї астероїдів політичних. Порівняно з гігантом це дрібнота. На утробу – буржуї, на розум – пролетарі, на совість – люмпен. Чорний. Рвуться у державні діячі України.

Якось старий мудрий єврей молодому дурному євреєві сказав: " Для того, щоб стати Наполеоном, треба, спочатку хоча б стати французом"...

Це тичиться і до нашої , "астероїдної" ситуації. Для того, щоб стати державним діячем України, треба, хоча б стати українцем. Хоч трохи. Хоч вивчити мову. Навчитися шанувати звичаї народу, його історію. Але що ти візьмеш з розумового пролетаря і безсовісного люмпена? Значить, перспектива не дуже весела.

Телевізор вимкнув. Увімкнув радіо. Репетують. У Верховній Раді. Комуністи. Кажуть, що в лісах України повиростали нові осики. Значить, вони знову готові вішати "врагов народа". Один їхній " ум, чєсть і совєсть" періодично викрикує: "Чемодан, вокзал, Європа"... Значить, ще ніхто йому не сказав : "Чемодан, вокзал, Глеваха"...
Колишній найтупіший учень в усьому Закарпатті Нюся Шуфрич, що за десять років не спромігся вивчити "У лукоморья дуб зеленый", заговорив російською. Значить, дійшло. А скільки йшло...

"Старший брат" намагається придушити "молодшого". Газом. Набздів на всю Європу. У нашого самозваного "родича" в голові невиліковна "Тузла". Значить, – катастрофічно "нєпрєдсказуємий"...

"Проффессор" Алі-Баба вже вивів на спринтерську дорогу сорок "проффессіоналів". Є.Кушнарьов, якось вигулькнувши на телеекрані, констатував: "Сейчас такой момент, когда все гады, все сволочи выползают на поверхность"…Запитують в "електорату": "Ви пам’ятаєте, що вам обіцяли?.." Пам’ятаємо. Хто нам обіцяв, а хто обідрав нас, як липку..."Тому, що діловий", " тому, що енергійний", "Тому, що "проффессіонал" в законі"... " Тому, що – ерудит"... Бо знайомий з творчістю "...поеткі Анни Ахметовой і композітора Гулага Артьомовского"...Значить, розраховують на Іванушек-дурачків і Василісок-путаночок...

За східним календарем цей рік – рік червоного пса. Отже – й червоної суки. Вона вже виє. На всіх роздоріжжях: "Нє НАТО, а Ната"... Значить, рік людини настане ще не скоро...
На Миколаївщині та Одещині придорожні туалети списані червоною фарбою: "За КПУ"... "За Сімонєнка"... Значить, комуністи розраховують на...заср-нців...
"Кожен розраховує на такого, як сам" – твердить Ваня Молдаван. Каже: " Тягну "кравчучку " з "продовольчим кошиком", здіняв погляд до неба, а на "бикморді" – знайоме лице. І написано : " НЕ ТАК". Я "кравчучкою" сюди-туди. Все одно важко. А тоді, як викрикну лозунг: "Хай живе Великий В(о)ША ( вождь об’єднаних шарлатанів) – організатор і натхненник суспільного педикульозу в Україні!".. І одразу стало легше. Отже, основне викричатися...

Радіо вимкнув. Повернувся у світ особистого.

Один "добродійник", з бронзовим бумерангом у голові, знову підсунув мені свиню. Тепер вже у своїй подобі... "Якби свині ще й крила, то вона б усе небо зрила" – жартує народ. Сама свиня, навіть "крилата", не така вже й шкідлива. Шкідливіші свиноводи. Які піднімають тих свиней на небо... Отже, остерігайся не самої свині. Остерігайся тих, хто у брудній свинячій залежності...

Отже, свиніємо й далі. Мешкаємо у розкішних дорогих віллах. В оселях наших охайно і чисто. Роз’їжджаємо на блискучих машинах. Ходимо в одягові європейського покрою. Солодкими вустами виголошуємо промови про високий патріотизм, любов до України, відданість народу, його високим, чистим ідеалам. Одні копіюють звички аристократів з Москви, інші – з Вашінгтону. А в душах – свиноферма з вчорашнього відсталого колгоспу. Брудна і смердюча...І в тій половині душі, що особиста, і в тій половині, що громадська...
Значить, потрібна ЛЮСТРАЦІЯ. ВЕЛИКА ЛЮСТРАЦІЯ...

Київ, 10 березня, 2006 р.